Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порнути
Берлін: Українське слово, 1924

Порну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) = Пірнути. Я на дно порну і сіти порву. Лукаш. 95. 2) Пырнуть, кольнуть. Він його як порне списом. ЗОЮР. I. 285.