Словарь української мови (1924)/порода

by Борис Грінченко

◀ поровий

Словарь української мови Борис Грінченко П порода

породити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поро́да, ди, ж. 1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша. Нѣжин. у. 2) Разрѣшеніе отъ бремени. Угор. В три дні по породі на панське єй гнали. Гол. II. 699.