Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порожник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порожник
Берлін: Українське слово, 1924

Порожни́к, ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.