Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порозбужати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порозбужати
Берлін: Українське слово, 1924

Порозбужа́ти, жа́ю, єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала. Мет. 242.