Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порозгублювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порозгублювати
Берлін: Українське слово, 1924

Порозгу́блювати, люю, єш, гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш. Богодух. у.