Словарь української мови (1924)/порозліплюватися

by Борис Грінченко

◀ порозліплювати

Словарь української мови Борис Грінченко П порозліплюватися

порозлітатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Порозлі́плюватися, люємося, єтеся, гл. Разлѣпиться (во множествѣ). Хто ж то так вареники ліпив, що вже й порозліплювались? Харьк.