Словарь української мови (1924)/порозмотувати
| ◀ порозмокати | Словарь української мови П порозмотувати |
порозмочувати ▶ |
|
Порозмо́тувати, тую, єш, гл. Размотать (во множествѣ). Левиц. Пов. 240.
| ◀ порозмокати | Словарь української мови Борис Грінченко П порозмотувати |
порозмочувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
порозмотувати
Борис Грінченко
1924
Порозмо́тувати, тую, єш, гл. Размотать (во множествѣ). Левиц. Пов. 240.