Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порозмітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порозмітати
Берлін: Українське слово, 1924

Порозміта́ти, та́ю, єш, гл. Размести (во множествѣ).