Словарь української мови (1924)/порозривати

by Борис Грінченко

◀ порозраювати

Словарь української мови Борис Грінченко П порозривати

порозриватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Порозрива́ти, ва́ю, єш, гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Єв. Мр. II. 22 Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.