Словарь української мови (1924)/порозчинятися
| ◀ порозчиняти | Словарь української мови П порозчинятися |
порозчищати ▶ |
|
Порозчиня́тися, ня́ємося, єтеся, гл. Раствориться (во множествѣ). Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися. Харьк.
| ◀ порозчиняти | Словарь української мови Борис Грінченко П порозчинятися |
порозчищати ▶ |
|
Словарь української мови — П
порозчинятися
Борис Грінченко
1924
Порозчиня́тися, ня́ємося, єтеся, гл. Раствориться (во множествѣ). Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися. Харьк.