Словарь української мови (1924)/порон
Зовнішній вигляд
◀ пороз'язуватися | Словарь української мови П порон |
пороняти ▶ |
|
Поро́н, на́, м. Паромъ. Драг. 244. Гн. I. 153. Коби човен, порон та весельце, пробува́в бим в тебе вечер, серце. Гол. II. 399.