Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порон

Матеріал з Вікіджерел

Поро́н, на́, м. Паромъ. Драг. 244. Гн. I. 153. Коби човен, порон та весельце, пробува́в бим в тебе вечер, серце. Гол. II. 399.