Словарь української мови (1924)/поропити
| ◀ пороняти | Словарь української мови П поропити |
поросити ▶ |
|
Поропи́ти, плю́, пи́ш, гл. Покропить, слегка смочить растворомъ соли (ропо́ю). Поропив солому, то тепер худоба краще буде їсти. НВолын. у.
| ◀ пороняти | Словарь української мови Борис Грінченко П поропити |
поросити ▶ |
|
Словарь української мови — П
поропити
Борис Грінченко
1924
Поропи́ти, плю́, пи́ш, гл. Покропить, слегка смочить растворомъ соли (ропо́ю). Поропив солому, то тепер худоба краще буде їсти. НВолын. у.