Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поросль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поросль
Берлін: Українське слово, 1924

По́росль, лі, ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустила порослі до кожного двора. (Загадка: сонце). ХС. III. 66.