Словарь української мови (1924)/пороснути
| ◀ поросна | Словарь української мови П пороснути |
пороспадатися ▶ |
|
Поросну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Разсыпаться, посыпаться. Намисто пороснуло з шиї додолу (бо порвала). Мир. ХРВ. 321. Яблучка так і пороснули у візок. Рудч. Ск. II. 57. 2) Броситься бѣжать; побѣжать. Вівці так і пороснуть до соли, одно другого спережаючи. О. 1862. V. Кух. 35. 3) О дождѣ: сразу политься, брызнуть. Дощ пороснув йому в гаряче лице. Мир. ХРВ. 305.