Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пороспрягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пороспрягати
Берлін: Українське слово, 1924

Пороспряга́ти, га́ю, єш, гл. Распречь (во множествѣ). Батько воли пороспрягав. Г. Барв. 381.