Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пороставати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пороставати
Берлін: Українське слово, 1924

Поростава́ти, таю́, є́ш, гл. Растаять (во множествѣ). Сніг уже скрізь пороставав. Кіев. у. Усі річки вже пороставали. Харьк. у.