Словарь української мови (1924)/поростинати
| ◀ поростикати | Словарь української мови П поростинати |
поростити ▶ |
|
Поростина́ти, на́ю, єш, гл. Разрѣзать, разрубить (во множествѣ). Поростинали вірьовки, що були пов'язані бурлаки. Стор. МПр. 122.
| ◀ поростикати | Словарь української мови Борис Грінченко П поростинати |
поростити ▶ |
|
Словарь української мови — П
поростинати
Борис Грінченко
1924
Поростина́ти, на́ю, єш, гл. Разрѣзать, разрубить (во множествѣ). Поростинали вірьовки, що були пов'язані бурлаки. Стор. МПр. 122.