Словарь української мови (1924)/поростицювати
Зовнішній вигляд
◀ поростити | Словарь української мови П поростицювати |
поростікатися ▶ |
|
Порости́цювати, цюю, єш, гл. Растыкать, воткнуть во многихъ мѣстахъ. По середині (садка) — чисте місце, тільки десь-не́-десь поростицювані вишеньки та квіти. Сим. 202.