Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поросточувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поросточувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поросто́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и росточи́ти, но во множествѣ.