Словарь української мови (1924)/пороти
| ◀ поросячка | Словарь української мови П пороти |
поротина ▶ |
|
Поро́ти, рю́, реш, гл. 1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день. 2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того Нестерюка на брамі пороли, они ж єго потрошили і голов лупали. Гол. I. 55. 3) — пір'я = Дерти пір'я. Вх. Лем. 454. 4) О дождѣ: лить. Дощ так і поре.