Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порохнавіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порохнавіти
Берлін: Українське слово, 1924

Порохна́віти, вію, єш, гл. 1) Истлѣвать, обращаться въ труху. 2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє. Каменец. у. 3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють. ЕЗ. V. 183.