Словарь української мови (1924)/порохнавіти

by Борис Грінченко

◀ порохнавий

Словарь української мови Борис Грінченко П порохнавіти

порохний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Порохна́віти, вію, єш, гл. 1) Истлѣвать, обращаться въ труху. 2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє. Каменец. у. 3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють. ЕЗ. V. 183.