Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порохня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порохня
Берлін: Українське слово, 1924

Порохня́, ні́, ж. Труха, сгнившее дерево. Грин. I. 10. Алв. 68. Такий старий, що й порохня сиплеться. (Комора) похилилась і порохнею взялась. Г. Барв. 184.