Словарь української мови (1924)/порохня

by Борис Грінченко

◀ порохно

Словарь української мови Борис Грінченко П порохня

порохнявий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Порохня́, ні́, ж. Труха, сгнившее дерево. Грин. I. 10. Алв. 68. Такий старий, що й порохня сиплеться. (Комора) похилилась і порохнею взялась. Г. Барв. 184.