Словарь української мови (1924)/порябити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порябити
Берлін: Українське слово, 1924

Поряби́ти, блю́, би́ш, гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила. Г. Барв.