Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порядити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порядити
Берлін: Українське слово, 1924

Поряди́ти, джу́, диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.