Словарь української мови (1924)/порядно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порядно
Берлін: Українське слово, 1924

Поря́дно, нар. 1) Порядочно, порядливо. 2) Какъ слѣдуетъ, по порядку. Нене, говори порядно: хто ти і кого ти звеш Левком? К. МБ. XI. 148.