Словарь української мови (1924)/порядно
Зовнішній вигляд
◀ порядність | Словарь української мови П порядно |
порядок ▶ |
|
Поря́дно, нар. 1) Порядочно, порядливо. 2) Какъ слѣдуетъ, по порядку. Нене, говори порядно: хто ти і кого ти звеш Левком? К. МБ. XI. 148.