Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порідшати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порідшати
Берлін: Українське слово, 1924

Порі́дшати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться рѣже, порѣдѣть. Порідшав, дуже порідшав ліс. Богод. у.