Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порізник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порізник
Берлін: Українське слово, 1924

Порі́зник, ка, м. Раст. = Поранник. О. 1861. I. 206.