Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посадовити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посадовити
Берлін: Українське слово, 1924

Посадови́ти, влю́, виш, гл. Посадить. Поклав хліб, ложки, старців посадовив. Ном. № 11997.