Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посатаніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посатаніти
Берлін: Українське слово, 1924

Посатані́ти, ні́ю, єш, гл. Разъяриться, прійти въ бѣшенство. Дідона гірко заридала, із серця аж волосся рвала… запінилась, посатаніла. Котл. Ен. I. 32.