Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посватати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посватати
Берлін: Українське слово, 1924

Посва́тати, таю, єш, гл. Посватать. Любив же я дівчиноньку, посватали люде, мені молодому пароньки не буде. Нп.