Словарь української мови (1924)/посвят
Зовнішній вигляд
◀ посвоїтися | Словарь української мови П посвят |
посвятити ▶ |
|
По́свят, ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти. Єв. Мр. XII. 33.