Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посвят

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посвят
Берлін: Українське слово, 1924

По́свят, ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти. Єв. Мр. XII. 33.