Словарь української мови (1924)/посвітитися

by Борис Грінченко

◀ посвітити

Словарь української мови Борис Грінченко П посвітитися

посвоїтися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посвіти́тися, тимося, титеся, гл. 1) Зажечься (во множествѣ). Мкр. Н. 25. Сами свічі посвітилися. Чуб. V. 837. 2) Зажечь огни. Було вже смерком, — по хатах вже посвітилися. Харьк.