Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посердити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посердити
Берлін: Українське слово, 1924

Посе́рдити, джу, диш, гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою. Левиц. I. 170.