Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посидіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посидіти
Берлін: Українське слово, 1924

Поси́діти, джу, диш, гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. II. 24.