Словарь української мови (1924)/посизіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посизіти
Берлін: Українське слово, 1924

Поси́зіти, зію, єш, гл. Посизѣть. Тим часом чорна хмара посизіла і побіліла. ЗОЮР. II. 40.