Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посилкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посилкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Посилкува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Помогать, поддерживать. В дочасних потребах посилкувати буду. 2) Кормить, накармливать. Гн. I. 174.