Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посиніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посиніти
Берлін: Українське слово, 1924

Поси́ніти, нію, єш, гл. Посинѣть. Посинів, як той пуп. Ном. № 654.