Словарь української мови (1924)/посипати

by Борис Грінченко

◀ посипання

Словарь української мови Борис Грінченко П посипати

посипатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посипа́ти, па́ю, єш, сов. в. поси́пати, плю, плеш, гл. 1) Посыпа́ть, посыпать. 2) Насыпа́ть, насыпать. Ой дай, доню, принадоньку, нехай привикає (голуб). Посип пшонця по колінця, водиці по крильця. Чуб. V. 69.