Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посипати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посипати
Берлін: Українське слово, 1924

Посипа́ти, па́ю, єш, сов. в. поси́пати, плю, плеш, гл. 1) Посыпа́ть, посыпать. 2) Насыпа́ть, насыпать. Ой дай, доню, принадоньку, нехай привикає (голуб). Посип пшонця по колінця, водиці по крильця. Чуб. V. 69.