Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посипонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посипонути
Берлін: Українське слово, 1924

Посипону́ти, ну́, не́ш, гл. Сыпнуть. Він як посипоне просом — і його засипав. Рудч. Ск. I. 38.