Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посихати
Берлін: Українське слово, 1924

Посиха́ти, ха́ю, єш, гл. Высыхать, засыхать. Грин. III. 297. Ой у степу на долині трава посихає. Чуб. V. 220.