Словарь української мови (1924)/поскоритися

by Борис Грінченко

◀ поскопувати

Словарь української мови Борис Грінченко П поскоритися

поскородити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поскори́тися, рю́ся, ришся, гл. Поторопиться. Поскоріться ж, щоб я не гнівалась. МВ. О. 1862. III. 48). О, я вже поспішуся-поскорюся. МВ. (О. 1862. I. 87).