Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поскудовчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поскудовчити
Берлін: Українське слово, 1924

Поскудо́вчити, чу, чиш, гл. 1) = Покудлати. 2) Отколотить.