Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поскучати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поскучати
Берлін: Українське слово, 1924

Поскуча́ти, ча́ю, єш, гл. Поскучать. Трошки ваші синки поскучають — без того не можна в світі. МВ. II. 13.