Словарь української мови (1924)/послизнути

by Борис Грінченко

◀ послебізувати

Словарь української мови Борис Грінченко П послизнути

послизнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посли́з(ну)ти, ну, неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Черк. у. Уже м'ясо послизло. Черк. у. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Котл. Ен. I. 8. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли. КС. 1882. IV. 169.