Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/послужити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
послужити
Берлін: Українське слово, 1924

Послужи́ти, жу́, жиш, гл. Послужить. Служила в бурлацтві, послужи ще й у хазяйстві. Чуб. V. 524. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі, послужи йому так щиро, як мені служила. Шевч. 249.