Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/послухатор

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
послухатор
Берлін: Українське слово, 1924

Послуха́тор, ра, м. = Послухач. Дванадцять кобзарів, дванадцять послухаторів. Драг. 373.