Словарь української мови (1924)/послухняний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
послухняний
Берлін: Українське слово, 1924

Послухня́ний, а, е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.