Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посліпнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посліпнути
Берлін: Українське слово, 1924

Послі́пнути, немо, нете, гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Котл. МЧ. 437. Драг. 165. Мнж. 92. Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди. Каменец. у.