Словарь української мови (1924)/посмертити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посмертити
Берлін: Українське слово, 1924

Посмерти́ти, рчу́, ти́ш, гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей. Гн. II. 74.