Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посмикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посмикати
Берлін: Українське слово, 1924

Посми́кати, чу, чеш, гл. Подергать. Ой паничу, паничу! я вас за чуб посмичу. Ном. № 1162.